Обирай пісні. Визначай переможця

"Рік після революції": історія білорусів, які переїхали жити до України

19.10.2021 р., 15:13

Більше року тому в Білорусі відбулися вибори президента, фальсифікації з результатами яких вивели людей на вуличні протести. Подальший розвиток подій та репресії з боку влади щодо незгідних з результатами змусив багатьох опозиційно налаштованих білорусів покинути свою країну. В ефірі Українського радіо свою історію переїзду до України розповіли шоумен, телеведучий, учасник протестів в серпні 2020 року Денис Дудинський та продюсерка, ведуча та учасниця протестів Катерина Раєцька.

До переїзду в Україну

"Ми переїхали до України на початку червня. Вже більше року ситуація спонукала нас переїхати. Ми влились в протестну струю в червні 2020 року, коли протестний рух ще не набрав обертів. У червні конвеєр репресій лише починав закручуватися. Ми, як і більшість білорусів, наївно вважали, що буде достатньо просто вийти на вулиці, і все нехороше з Білорусі одразу піде. Але так не вийшло: спочатку почались звільнення, відсторонення від всіх можливих державних робіт. Потім були вибори, й сотні тисяч білорусів вийшли на вулиці протестувати проти нечесного підрахунку голосів. Я в той час працював на державному телебаченні, і за мною прийшли у вересні, я відсидів 12 діб за участь", — розповів Денис Дудинський. 

Катерина Раєцька розповіла, що того дня вони отримали інформацію, натяк в таємному чаті Telegram про те, що Дениса з товаришем хочуть затримати.

"У вересні 2020 року, коли ще не було затримань публічних людей, ти дивишся на такі повідомлення і не віриш, що таке може бути. Але про всяк випадок вирішили поїхати на кілька днів на дачу. І в ту хвилину, коли Денис виходив з офісу з речами, його взяли", — додала Раєцька.

Спочатку Дениса Дудинського привезли в районний відділок міліції, де склали протокол та вилучили його особисті речі: "На годину мене закрили в "стакан": кам’яну камеру з лавкою. Після цього посадили в автозак та перевезли до ізолятора тимчасового утримання. Сказали, що стаття 23.34 Адміністративного кодексу "Участь в несанкціонованих заходах", що передбачає від штрафу до 15 діб. Я отримав 10 діб, але потім "попросили" посидіти ще дві доби", — розповів журналіст.

Дудинський зазначив, що це пов’язано з тим, що його затримання було одним з перших серед медійних осіб, тому викликало широкий розголос: "В день виходу зібралася велика кількість журналістів під стінами тюрми. Тому прийшли люди і сказали, що я вийду не сьогодні, а в понеділок".

"Після цього було ще кілька судів за цією ж статтею, але з новими епізодами", — зауважила Раєцька.

Врешті-решт, як розповів далі Денис Дудинський, до них додому прийшли люди з департаменту фінансових розслідувань, арештували всі рахунки, забрали комп’ютери та телефони: "Ми три дні ходили в цей департамент, хотіли з'ясувати, в чому ми винні. Нам нічого не сказали, і на четвертий день ми вирішили, що треба збирати речі та просто їхати геть".

Що відбувалось в Білорусі в 2020 році?

"Люди вийшли на вулиці проти несправедливості після фальсифікації виборів за звичкою. Це було й у 2010 році, й у 2015-2016 роках. Всі знали, що ми дійсно перемогли, але потім, починаючи з ночі 9-го, ми всі чули та бачили поранення та жертв. Адже 9-го серпня після того, як закрилися дільниці для голосування та закінчились вибори, люди вже орієнтовно розуміли, що нарахують. Були дільниці, де показували реальні результати й там Тихановська перемагала з величезним відривом, були дільниці, де нічого не показували і виносили бюлетені в пакетах або палили їх. Це все було зафіксоване ЗМІ", — пояснила Катерина Раєцька.

Дудинський в свою чергу додав, що саме в 2020 році настільки багато білорусів вийшло на вулиці завдяки сучасним технологіям: "Зараз, коли у виборчу комісію входить десять людей, й приходить голова комісії та каже, що слід закреслити те, що перемогла Тихановська, та написати, що переміг Лукашенко, знайдеться пара осіб, які запишуть це на телефон. Й ця інформація потрапила в інтернет".

"Також слід врахувати, що громадянське суспільство також готувалося. В нас була система складання бланку гармошкою, аби ми розуміли скільки на дільниці. Також були білі браслети, за якими спостерігачі, яких не пустили на дільниці, рахували голоси біля них. Тому коли вночі на дільницях, де очевидно була перевага опозиції, почали або оголошувати перемогу Лукашенка, або не вивішувати результати, люди зрозуміли, що їх знову обманули. Всі пішли на площі в своїх районах чи до стели — однієї з центральних точок, й коли почали вибухати світлошумові гранати, вийшов ОМОН з водометами, ніхто не був до цього готовий. Люди почали отримувати поранення, з’явились перші жертви, інтернету вже не було", — розповіла продюсерка.

Вона додала, що кожного разу чергові жертви ускладнювали ситуацію з протестами та зумовлювали їхнє посилення: "Кожного разу люди виходили за тих, хто постраждав цієї ночі чи цього дня".

Фото: DW

"Рік після революції": історія білорусів, які переїхали жити до України

Новини по темі