Обирай пісні. Визначай переможця

Тіньова економіка. Скільки втрачає український бюджет?

29.11.2021 р., 20:21

За розрахунками Міністерства економіки, у 2019 році рівень тіньової економіки в Україні знизився з 40% до 28%, але у 2020 році знову зріс до 30%. Про те, чому так відбувається, як це корелюється із показниками інших країн, у яких співставні з українськими доходи на душу населення, хто в Україні найбільше ухиляється від сплати податків і який зараз у нас рівень тіньової економіки, Українське радіо дізнавалося в Олега Гетмана, координатора експертної групи Економічної експертної платформи.

Чому рівень тіньової економіки в Україні сягає 30%

"Якщо порівнювати відсоток української тіньової економіки з цим же показником у розвинутих країнах, де він становить 10-15%, то звісно, що це багато. Якщо ж порівнювати зі схожими на нас країнами за рівнем соціально-економічного розвитку — Білоруссю, Грузією, Молдовою, то рівень їхньої тіньової економіки сягає також 25%, 30% і навіть 35%", — розповів Олег Гетман, координатор експертної групи Економічної експертної платформи.

За словами експерта, економіка так завжди реагує на неправильно побудовану роботу інституцій, на надто жорсткі регулювання, на надто складне адміністрування, це є звичайною реакцією економіки. І коли настають періоди криз, то бізнес та підприємці рятуються у такий спосіб від банкрутства, і частково або ж повністю переводять свою роботу в тіньовий сектор. 

"Це ми побачили у 2020 році, коли не лише в нашій, але й в інших країнах запровадили локдауни, заборонили працювати бізнесу. Бізнес не міг виживати в таких умовах, тому продовжив роботу, але вже в тіні. Тому рівень тіньової економіки зріс до 30-31%", — додав експерт.

Про структуру тіньового бізнесу

"Структура української тіньової економіки не схожа на структуру у багатьох цивілізованих країнах, де зазвичай "тіньовою економікою" називають повністю неформальну економіку, тобто неоформлені зовсім бізнес-сектори, де працівники працюють за готівку. В Україні ситуація схожа на ситуацію в інших країнах пострадянського простору. Ухиляється здебільшого великий бізнес та фінансово-промислові групи, які користуються офшорними схемами.

Але в останні роки з’явилися певні тенденції на покращення. Коли ми 5 років тому назад робили аналіз найбільших схем, то перші місця займали офшорні схеми, схеми з ПДВ, ті самі "скрутки" і контрабанда. Обсяги втрат сягали від 80 до 100 000 000 000 гривень із кожної з цих схем. Минуло 5 років, але тенденція на покращення досі продовжується. 

Скоротилися офшорні схеми. Якщо раніше обсяги становили 300-400 000 000 000 гривень, а втрати для бюджету від несплати податків становили 100 000 000 000 гривень, то зараз обсяги сягають 200-250 000 000 000 гривень, а втрати лише близько 25-35 000 000 000 гривень від офшорних схем за рік.

Що стосується ПДВ, то, якщо раніше в 2014 році були маргінальні податкові ями і бюджет втрачав 65-85 000 000 000 гривень на рік, обороти, зрозуміло що були в 5 разів більшими. То завдяки нововведеним системам, зокрема СЕА ПДВ та іншим системам моніторингу податкових накладних, втрати бюджету знизилися до 25-35 000 000 000 гривень.

І лише ситуація з контрабандними схемами залишилися на тому ж рівні, що й 5 років тому. Втрати бюджету від контрабандних схем оцінюють у 80-120 000 000 000 гривень щорічно.

На першому місці в цьому році, чого не спостерігалося раніше в попередні роки, опинилася виплата заробітних плат у конвертах. Натомість інші елітні схеми великого бізнесу суттєво зменшилися — у 3-4 рази", — підкреслив Олег Гетман, координатора експертної групи Економічної експертної платформи.

Про тінізацію бізнесу через схеми, пов’язані з діяльністю ФОП

"Щорічно кількість ФОПів зростає на 10-20 %. Минулого року було піднято мінімальний поріг для ФОП, що вплинуло на зменшення кількості схем по несплаті податків. Якщо раніше вони не досягали порогу у мільйон чи 3 мільйони й були вимушені мінімізувати податки, то сьогодні підняття порогу зменшило кількість схем. Це допомогло ФОПам сьогодні суттєво розвиватися й зростати.

Але у 2022 році для 2 і 3 групи ФОП планують впровадження тотальної фіскалізації. На думку експертів це є економічно необґрунтованою та суспільно-шкідливою нормою. Оптимальним рішенням є запровадження РРО для ризикових категорій платників, які можуть перевищувати ліміти в 5 і 7 мільйонів гривень.

Проаналізувавши міжнародний досвід, ми запропонували ці критерії для ризикових груп платників, які здійснюють свою діяльність або на великих торгових площах, або товарами високого цінового сегменту. Лише для них потрібне РРО, і тоді ці схеми поступово зменшаться"

Експерт також наводить інший випадок, коли ФОП не виплачують податки. Це стосується креативних індустрій, коли начебто замість найманих працівників оформлюють ФОПів. Розглянувши цю схему з усіх сторін, провівши економічне моделювання, ми побачили що кількість таких ФОП становить лише 10%. Інші дійсно працюють на фрілансі за контрактами з іноземними та українськими компаніями. Але вони не схожі на офіційних працівників. Є законопроект 50504-1, який ми розпрацювали з комітетом соціальної політики, який визначає чіткі критерії, хто такі є фрілансери, і чим є трудові відносини. Якщо цей законопроект буде прийнято, то ця грань нарешті буде проведеною і буде змога тих, хто ухиляється об’єднати і перевести нарешті на трудові відносини. 

Проблема полягає в тому, що ніхто не може знайти цієї грані, яка пролягає між фрілансерами і трудовими, і між псевдо ФОП і ФОП у торгівлі. Ми запропонували ці дві грані. І створені два законопроекти задля її вирішення", — розповів Олег Гетман, координатор експертної групи Економічної експертної платформи.

Фото: zn.ua

 

Тіньова економіка. Скільки втрачає український бюджет?

Новини по темі